Анімований глобус із зображенням вітрів http://earth.nullschool.net/#current/wind/surface/level/orthographic=31.35,47.89,535

ВІДОМІ ВІТРИ Й УРАГАНИ

 Земля — не гладенька однорідна куля, що моря й суша нагріваються по-різному, на Землі є гори. А гори — не така вже й дрібна деталь. Про них забувати не можна. Взяти, наприклад, Уральський хребет. Він не дуже високий. І все ж він, ніби перегородка, затримує теплі потоки, що йдуть із заходу на схід. Отже, й Уральський хребет частково винен у тому, що в Сибіру взимку холодно. Внаслідок різниці температур континентів і океанів, наявності гір і долин тощо на загальну циркуляцію накладаються ще деякі менші циркуляції. Особливо значними є ці зміни в північній півкулі. В південній півкулі материки займають невелику площу, і тому тут збурення загальної циркуляції бувають незначними. Розглянемо найбільш важливі складові частини загальної циркуляції атмосфери, обумовлені неоднорідністю земної поверхні.

Мусони. В теплу пору року поверхня материків нагрівається сильніше, ніж вода. Це приводить до досить значної різниці в тиску атмосфери над сушею й морем і до виникнення особливої циркуляції повітря, яку називають мусонною. Походить ця назва від старогрецького слова «маунсін» (сезонний). Дійсно, для мусонів характерний яскраво виражений сезонний хід. Літом, коли сильніше нагрітий суходіл, з моря дме вологий вітер — літній мусон, який приносить щедрі опади Взимку ж, навпаки, утворюється потік з холодної суші на більш тепле море у вигляді сухого й холодного зимового мусону. У верхніх шарах на висоті від 500 м до 2 км виникають зворотні, компенсаційні потоки повітря, які називають антимусонами. Мусон є типовим явищем для початку літа, коли суходіл нагрітий сильніше, ніж море, й тому «втягує» більш холодні маси холодного морського повітря. Завдяки тривалому збереженню великої різниці температур між суходолом і морем значна різниця атмосферного тиску виникає на величезних просторах. Тому мусони характеризуються великою швидкістю вітру й далеко поширюються як в глиб материка, так і над відкритим морем. Особливо сильний мусон спостерігається в Південному Китаї і на берегах Індійського океану — так званий індійський мусон, що виникає завдяки існуванню великої поверхні суші азіатського континенту. Мусонні вітри зустрічаються також на узбережжі Чорного моря. Взимку мусони дмуть на північному узбережжі Західної Європи, біля берегів морів вздовж траси Північного морського шляху і на узбережжі Далекого Сходу.

Бризи. В меншому масштабі явище, подібне до мусонних вітрів, спостерігається на берегах морів. Внаслідок різниці температур суші й води морів виникають періодичні вітри місцевого значення — бризи. Нагріте повітря над сушею розширюється й піднімається вгору, а на його місце з боку моря припливає більш холодне повітря. Приплив повітря на сушу і її нагрівання створюють зони високого тиску в верхніх шарах повітря над сушею. Це викликає вгорі зворотний потік повітря (з суші до моря). Виникає постійний кругообіг повітря. Так літнього ясного дня на березі моря виникає прохолодний вітер — морський бриз. Вночі суша охолоджується швидше, ніж вода, і холодне повітря над нею рухається в бік теплішої в цей час водяної поверхні. Так виникає береговий бриз.
За своєю природою бриз нагадує мусон, але перший за масштабами значно менший і охоплює лише невелику смугу материка й моря вздовж берега. Так, на узбережжі Балтійського моря денний бриз може проникати в глиб суші на 20—ЗО км, а нічний поширюється кілометрів на десять у відкрите море. Денний бриз може досягати сили свіжого чи навіть сильного вітру, але нічний бриз звичайно дуже слабкий. Бризи можуть спостерігатися також на берегах великих озер і широких рік. В теплу погоду часто спостерігаються вітри, що вдень дмуть з ущелин угору, а вночі, навпаки, вниз по схилах гір. Це обумовлено тим, що вдень повітря в долинах нагрівається як від дна долини, так і від її схилів і виявляється теплішим за вільну атмосферу на тому ж рівні. Нагріте повітря піднімається з долини по схилах гір і утворює вітер, який виникає вранці, а вдень дме з долини вгору по схилах. Такий вітер називається долинним. Вночі холодний потік повітря стікає по гірських схилах в долину гірським вітром. Ці вітри звичайно не досягають великої швидкості, хоча взимку можуть досягати значної сили, особливо у вузьких долинах.

НЕСАМОВИТА БОРА. В старогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм. Звідси й пішла назва одного з вітрів — бора. Бора часто «гостює» в гірських країнах, головним чином поблизу узбережжя. Давно відома бора (так звана «немере») на березі Адріатичного моря — поблизу Трієста, в Далмації. У Франції її називають інакше—«містраль». В Радянському Союзі добре відомі новоземельська бора (так званий «мисливський вітер»), бори на узбережжі Байкалу (сарма і харахаїха), на кавказькому узбережжі Чорного моря в районі від Геленджика до Анапи. Але особливо жорстокою буває бора в Новоросійську. Звичайно вона лютує взимку чи восени. Швидкість вітру часто перевищує 40 м/с, іноді досягаючи 60 м/с. Під час бори температура взимку нерідко опускається нижче —20° С.
Розглянемо коротко механізм виникнення новоросійської бори. В холодні місяці року внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею материка атмосферний тиск над Чорним морем знижується (утворюється циклон), а на північ від Чорного моря (над Кубанською низиною) тиск підвищується (утворюється антициклон). Виникненню ураганної сили бори в районі Новоросійська сприяє розташування тут гірських хребтів. Гірський хребет Варада— продовження Кавказького хребта — тягнеться тут паралельно узбережжю (вздовж північно-східного берега Цемеської бухти), піднімаючись на 400—650 м, і стає греблею на шляху холодних повітряних мас, які йдуть з Кубанської низовини до Чорного моря. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. А над морем тиск залишається нижчим. Тепле повітря піднімається над морем, виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка. В центральній частині хребта, якраз над Цемеською бухтою, знаходиться Мархотський перевал. Він служить ніби воротами для північно-східного вітру в Новоросійськ. Висота його — 430 м над рівнем моря. Поки відбувається нагромадження холодного повітря за горами, дві різні повітряні маси мирно співіснують по сусідству, зовні нічим не проявляючи свого «антагонізму». Тим часом циклон над Чорним морем «відсмоктує» тепле повітря з Цемеської бухти. І ось настає момент, коли рівновага повітряних мас по ту й іншу сторони хребта вже не може залишатися стійкою. І тоді вже починають клубочитися хмаринки над хребтом Варада... Перші сильні пориви холодного вітру... Ці «розвідники» північно-східного вітру швидко витісняють тепле повітря, що застоялося, з бухти. Дим від труб цементних заводів вже стелеться в бік моря. Опускаючись все нижче, він досягає поверхні води, з якої піднімаються смерчі водяних бризок. Густе свинцево-сіре пасмо хмар над Мархотським перевалом ніби завмирає. Потік холодного повітря з гір посилюється з кожною хвилиною, і ось уже вітер ураганної сили накидається на спустілі вулиці міста й причали порту. У бухті здіймаються гігантські хвилі. З борою не можна жартувати. Взимку, коли бора звичайно в повній мірі проявляє свій каверзний характер, вона може заподіяти багато неприємностей. Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені вагони, рвала швартови (троси), якими кораблі кріпляться до пірса, й викидала їх на берег. В грудні далекого 1899 року бора засипала місто снігом, а будинки на набережній покрилися льодом товщиною близько... двох метрів! Деякі кораблі, покрившись льодом, затонули, інші були викинуті на берег. До речі, льодовий подих бори вже не відчувається на відстані кількох кілометрів від берега і саме тому звичайно кораблі поспішають при перших поривах вітру вийти у відкрите море. Чи не можна знайти способи приборкання руйнівної бори? Розповідають, що в свій час англійські інженери пропонували царському урядові знищити бору. Вони бралися даром знести хребти поблизу Новоросійська. Треба думати, що крім гуманних цілей автори цієї пропозиції переслідували й корисливі. Справа в тому, що англійці просили дозволу вивезти все, що буде знесено. А відомо, що породи, з яких складається хребет Варада, є дуже цінною сировиною для виробництва цементу.
Пізніше пропонувалися й інші проекти боротьби з борою. Зокрема, пропонувалося прорити під Мархотським перевалом горизонтальні тунелі, які б не давали холодному повітрю нагромаджуватися в долині за хребтом, діючи як «запобіжні клапани». Пропонувалося побудувати на Мархотському перевалі навіс з трампліном, спрямованим в бік міста. Таким способом мріяли «перекинути» через місто холодне повітря і тим самим уберегти його від руйнівних дій ураганного вітру, спрямувавши лють вітру в пустинні, малонаселені райони узбережжя. Пропонувалося також підігрівати повітря за хребтом на досить великій площі з метою руйнування потоку північно-східного вітру, що рухається до хребта, конвекційними течіями. Необхідність боротьби з борою і в наш час залишається актуальною, тому вчені й винахідники продовжують працювати над проектами приборкання цього вітру.